1. Чи можна відвідати ділянки заповідника?

Стороннім відвідувати ділянки Чорноморського біосферного заповідника не можна. Річ у тім, що вся територія і більша частина акваторії Чорноморського біосферного заповідника за функціональним зонуванням є заповідною зоною. У відповідності до Закону України „Про природно-заповідний фонд України“ проїзд і прохід сторонніх осіб заповідними зонами заборонений.

2. Наскільки виправдана законодавча заборона відвідування заповідних зон? Чому, наприклад, не виділити у заповіднику якісь ділянки, де прокласти маршрути й проводити екскурсії для ознайомлення з його природними комплексами?

Основне завдання заповідника — це необмежено тривале збереження тих невеличких ділянок, на яких природа регіону збереглася у практично незайманому вигляді. Здавалося б, що екскурсії усталеними маршрутами не можуть завдати шкоди заповіднику, але це не так і ви зараз зрозумієте чому.

Пам’ятаєте прикру історію про те, чим для Австралії обернулося завезення туди кроликів? За відсутності хижаків, вони надзвичайно розплодилися і стали справжнім лихом для природи континенту: знищення ними рослинності було настільки сильним, що місцями призвело до ерозії ґрунтів. Інший приклад з тієї ж Австралії — опунція. Цей кактус, що був завезений до континенту наприкінці вісімнадцятого століття, у сприятливому для нього кліматі й за відсутності тварин, які б його поїдали, за трохи більш ніж сотню років зайняв територію площею 4 мільйони гектарів.

Булавоносець сіруватий (Coryneforus canescens) Булавоносець сіруватий (Coryneforus canescens)

Тобто чужорідні види можуть наробити великої біди й це може трапитися не тільки в далекій Австралії, але й в наших краях. Подивіться на цю рослину на фото. Це булавоносець сіруватий (Coryneforus canescens (L.) Beauv.) — звичайний вид для Полісся. У середині 20-го століття 10 дернинок цієї рослини висадили на Козачолагерській арені Олешських пісків з метою встановити чи придатна вона для закріплення пісків. Протягом семи років булавоносець розселився на площі більш як 1 га. Ще через 6 років цей вид щільно покривав територію на відстані до 1 км від місця початкового висаджування, а окремі дернинки спостерігалися на відстані 1,5-2 км.

Збур’ївська арена. Булавоносець сіруватий (на світлині — жовтого кольору) поступово витісняє аборигенні рослини піщаного степуЗбур’ївська арена. Булавоносець сіруватий (на світлині — жовтого кольору) поступово витісняє аборигенні рослини піщаного степу

На сьогодні цей вид вже поширився всіма аренами Олешських пісків — з місцевих тварин тут його практично ніхто не вживає в їжу і він впевнено витісняє аборигенні види рослин з рослинного покриву пісків, утворюючи практично моновидові ценози. Як наслідок, скорочуються придатні території для мешкання аборигенних видів тварин, у т. ч. тих, що занесені до Червоної книги України, наприклад, кандибки пустельного (Stylodipus telum falzfeini).

Вагому роль у поширенні булавоносця грає людина, адже його насіння, чіпляючись до взуття, розноситься далеко за межі зростання. Тому обмеження відвідування заповідника дуже важливе для того, щоб сповільнити процес поширення цього виду у заповідні екосистеми.

Це далеко не єдиний приклад впливу людини на природні екосистеми регіону і дотримання встановленого режиму охорони заповідних ділянок є необхідним для запобігання деградації природних комплексів.

3. А як же тоді можна ознайомитися з природними комплексами заповідника, його рослинним та тваринним світом?

У Чорноморському біосферному заповіднику функціонує еколого-освітній центр з музейною експозицією, де за помірну плату вам проведуть цікаву пізнавальну екскурсію і розкажуть про природу заповідника.

4. Екскурсія до музейної експозиції це добре, але все ж хотілося б спілкування з живою природою

В регіоні заповідника знаходяться три національні парки („Білобережжя Святослава“, „Олешківські піски“ і „Джарилгацький“) та один регіональний ландшафтний парк („Кінбурнська Коса“). В їхніх межах зберігаються такі ж ландшафти, як і у Чорноморському біосферному заповіднику. Режим національних та регіональних ландшафтних парків передбачає можливість відвідування тих чи інших ділянок з метою ознайомлення з їхніми природними комплексами. На екскурсіях до НПП „Білобережжя Святослава“ та РЛП „Кінбурнська Коса“ можна скласти уявлення про природу, тваринний та рослинний світ морського та затокового узбережжя, реліктових дубових та вільхових гайків (Геродотової Гілеї), піщаного степу Нижньодніпровських піщаних арен (Олешківських пісків). З природним комплексом піщаних арен можна ознайомитися і на екскурсіях до НПП „Олешківські піски“. З природою морського та затокового узбережжя, а також з тваринним і рослинним світом морських алювіальних кіс можна ознайомитися під час екскурсій до НПП „Джарилгацький“.

Довідкову інформацію про організацію екскурсій до відповідних національних природних парків можна знайти на відповідних веб-сайтах цих установ; адреси веб-сайтів цих установ природно-заповідного фонду наведено у розділі нашого сайту „Посилання - ПЗФ України

Пошук по сайту

Часті питання (ЧаПи)

Календар

Листопад 2017
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
30 31 1 2 3 4 5
6 7 8 9 10 11 12
13 14 15 16 17 18 19
20 21 22 23 24 25 26
27 28 29 30 1 2 3

Посилання

Офіційний веб-сайт Національної академії наук України

Інститут зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України

Стежте за оновленнями сайту у фейсбуку

Профіль автора сайту у фейсбуку

 

Прогноз погоди в регіоні заповідника