Зважаючи на важливiсть для народного господарства охоронити природу надбережжя Чорного й Азовського морiв, зокрема фауну птахiв вiд хижацького знищеннях пiд час перельоту i зимування, на пiдставi арт. 17 постанови ВУЦВК i РНК УРСР з 16 червня 1926 р. „Про пам’ятники культури i природи“ (зб. Уз. УРСР, 1926 р., №№ 32–33, арт. 253), — Рада Народних Комiсарiв постановляє:

1. Оголосити за державнi надморськi заповiдники:

– а) острiв (косу) „Тендер“ з морською смугою навколо нього в один клм., завширшки i схiдною частиною Тендерського лиману, вiдграниченого з заходу межею, що простує з пiвночi на пiвдень, на вiддалi 10 кiлом. вiд схiдного берега лиману;

– б) солонцювату смугу вздовж пiвнiчного берега Тендерського лиману, вiдгранiчену з пiвдня — пiвнiчним берегом Тендерського лиману, а з пiвночi — такою межею: починаючись на захiдному березi Ягорлицького пiвострова 3.5 клм. на пiвдень — вiд паралелi 46°20′ i в 9,12 клм. на схiд вiд 1°20′ Пулкiвського меридiану межа простує на пiвнiчний захiд пiд кутом до меридiану 103°20′ завдовжки 11,84 клм., далi на пiвденний схiд пiд кутом до меридiану 51°15′ до перетину з меридiаном 1°66′ , завдовжки 6,85 клм.; далi вiд меридiану 1°40′ пiд кутом до нього в 83°45′ , на пiвденний схiд завдовжки 4,48 клм.; далi на пiвденний схiд пiд кутом меридiану в 61°30′, завдовжки 3,57 клм.; далi на пiвденний схiд пiд кутом до меридiану в 30°00′, завдовжки 5,55 клм.; далi на пiвденний схiд пiд кутом до меридiану 64°15′, завдовжки 3,23 клм.; далi на пiвденний схiд пiд кутом до меридiану в 70°45′, завдовжки 9,02 клм., далi на пiвденний схiд пiд кутом до меридiану в 17°30′, завдовжки 4,8 клм., де межа пiдходить до моря;

– в) Солоно-Озерну лiсну дачу на Кiнгбурськiй косi i прилеглу до цiєї дачi дiльницю з державного земельного майна, вiдграничену: з пiвдня — Ягорлицькою затокою, зi сходу — захiдною межою Солоно-Озерної лiсової дачi, з пiвнiчного заходу — простою лiнiєю, що проходить вiд крайової пiвнiчної точки Солоно-Озерної дачi на пiвденний захiд пiд кутом до меридiану в 74°15′ i що вiдтинає пiвденну межу дiльницi завдовжки 9 клм;

– г) острова на Чорному морi „Довгий“, „Смалений“, „Бабин“ i „Орлов“ з морською смугою навколо них завширшки 1 клм.;

– д) острiв „Джарилгач“ з морською смугою навколо якого один клм. завширшки i захiдною частиною Джарилгацької затоки, вiдграниченою зi сходу смугою, що проходить з пiвночi на пiвдень на вiддалi 10 клм. вiд захiдного берега затоки;

– є) урочище „Учин-Тугай“, „Атнишу“, „Узру“ i „Чокров“ зi складу колонiзацiйного фонду на островi Чурюковi у двох дiльницях. Межа першої дiльницi починається вiд пiвденного кiнця греблi, що веде на острiв Чурюк i йде на пiвнiчний схiд пiд кутом до меридiану в 6°45′ — завдовжки 4,4 клм., далi на схiд пiд кутом до меридiану в 90°00′, завдовжки 0,53 клм., далi на пiвденний схiд пiд кутом до меридiану в 36°45′, завдовжки 4,85 клм, далi до пiвденного сходу пiд кутом до меридiану в 8°30′, завдовжки 7,74 клм.; далi на пiвденний захiд пiд кутом до меридiану в 41°35′, завдовжки 3,63 клм., далi до пiвнiчного заходу пiд кутом до меридiану в 61°45′, завдовжки 3,2 клм., далi на пiвнiчний схiд пiд кутом до меридiану в 38°30′, завдовжки 2,88 клм.; далi до пiвнiчного сходу пiд кутом до меридiану в 4°30′, завдовжки 7,06 клм., далi на пiвнiчний захiд пiд кутом до меридiану в 175°15′, завдовжки в 3,04 клм., до злучення з вихiдною точкою. Межа другої дiльницi, починаючись на морi в одному клм. вiд пiвнiчної оконечностi урочища Учин-Тугай, простує до пiвденного сходу пiд кутом до меридiану в 42°30′, завдовжки 2,98 клм.; далi до пiвденного сходу пiд кутом до меридiану в 73°15′, завдовжки 5,12 клм.; далi до пiвденного заходу пiд кутом до меридiану в 28°00′, завдовжки 1,6 клм., далi до пiвнiчного заходу пiд кутом до меридiану в 32°5′, завдовжки 6,46 клм., де виходить до вихiдної точки;

– ж) острiв „Бирючий“ на Азовському морi з морською смугою навколо нього один клм. завширшки;

– з) косу „Обиточинську“, вiдграничену вiд материка з пiвнiчного сходу в найвужчому мiсцi так званому „пересипi“, 8,48 клм. до пiвдня вiд паралелi 46°40′ i в 4,53 клм. до заходу вiд меридiану 6°0′ — смугою, що проходить з заходу на схiд, з розташованими бiля коси дрiбними островами i смугою моря навколо коси i островiв в 1 клм. завширшки;

– к) дiльницю землi на косi „Бiлосарайськiй“, площею 400 клм. у пiвденно-захiднiй частинi коси, з озерами „Лебединим“ i „Кефальним“, що межа починаючись по захiдному березi коси 3,68 клм. вiд південної оконечностi, проходить на схiд завдовжки в 1,42 клм., далi на пiвнiчний схiд пiд кутом до меридiану в 10°00′ в 2,35 клм., далi на захiд до берега моря завдовжки 1,97 клм.

УВАГА: Встановляти межi заповiдникiв натурою покладається на Народний Комiсарiат Земельних Справ УРСР.

2. Зазначенi в арт. 1 надморськi заповiдники закладаються для виконання таких завдань:

– а) зберигання й охорони фауни птахiв на територiї заповiдникiв;

– б) вивчення фауни птахiв заповiдникiв в iнтересах народного господарства;

– в) зберiгання й вивчення природи надбережжя Чорного й Азовського моря та Сивашу, щоб найдоцiльнiше використати.

3. Для виконання зазначених завдань при надморських заповiдниках органiзується Надморську Дослiдну Станцiю i Службу Охорони.

4. В межах територiї надморських заповiдникiв забороняється полювати, а також всiляке iнше господарче їх використовувати, крiм рибальства край берегiв заповiдникiв.

УВАГА: Рибальчити край берегiв заповiдникiв дозволяться згiдно з окремою iнструкцiю, що видає Народний Комiсарiат Земельних Справ УРСР.

5. Завiдувати надморськими заповiдниками покладається на Народний Комiсарiат Земельних Справ УРСР з тим, що плани наукової роботи заповiдникiв погоджуються з Народним Комiсарiатом Освiти УРСР.

6. Видатки на держання надморських заповiдникiв покладається на рахунок державного бюджету за контролем Народного Комiсарiату Земельних Справ УРСР.

Харкiв, 14 липня 1927 р.

Пошук по сайту

Часті питання (ЧаПи)

Посилання

Офіційний веб-сайт Національної академії наук України

Стежте за оновленнями сайту у фейсбуку

Профіль автора сайту у фейсбуку

 

Прогноз погоди в регіоні заповідника