Д. О. Черняков

cтарший науковий співробітник, кандидат географічних наук


Розширення території ЧБЗ (Указ Президента України «Про розширення території Чорноморського біосферного заповідника» від 25 лютого 2009 р.) відбулося у відповідності до програми вдосконалення територіальної структури заповідника. Цю програму було обґрунтовано науковим колективом заповідника ще на початку 90-х років у низці публікацій і розроблено в межах проекту Глобальної Екологічної Фундації (GEF) та Світового Банку реконструкції та розвитку «Збереження біорозмаїття в Азовсько-Чорноморському екологічному коридорі», який був ратифікований Верховною Радою України (2002) і практично реалізовувався в 2003-2005 рр. Початковим варіантом проекту передбачалося розширити ЧБЗ на 45 тис. га (переважно за рахунок створення суцільної буферної зони).

На превеликий жаль, проект в середині 2005 року був закритий грантодавцем в однобічному порядку у самий відповідальний для розширення ЧБЗ момент — під час первинного погодження його із сільськими радами. Внаслідок закриття проекту розширення заповідника значною мірою втратило державну підтримку. Із сільськими радами вдалося погодити лише 25 тис. га. Ще близько 3 тис. га було втрачено на стадії розгляду проекту розширення заповідника Херсонською обласною Радою народних депутатів. Таким чином було втрачено реальну можливість привести територіальну структуру ЧБЗ у відповідність до вимог Світової Мережі Біосферних резерватів, а головне — створити умови для збереження багатьох абсолютно унікальних природних комплексів Українського Причорномор’я. Але лишалися надії повернути до складу заповідника північно-західну частину о. Тендра, де розташовані найбільш цінні і вразливі природні комплекси, перш за все — рослинні угруповання. Це дозволило б врятувати землі цієї частини Tендрівської коси від розграбування, а унікальні природні комплекси — від остаточного знищення. Розграбування земель незаповідної частини о. Тендра розпочалося в 2004 році, у 2005 там був незаконно побудований ресторан. Незаконність зведення підтверджено судовим рішенням. Те ж рішення приписує знести незаконну споруду, але воно так і не було виконане.

Проект розширення ЧБЗ на о. Тендра було розроблено вельми гнучким, з урахуванням наявності тут військових, навігаційних, наукових об’єктів, проживання людей. З 1200 га, які передбачалося включити до складу заповідника, лише 190 га, які безпосередньо межують із територією, що охороняється з 1927 року, повинні були увійти до заповідної зони з жорстким режимом охорони. Решта земель включалася до буферної зони та зони антропогенних ландшафтів із частковим обмеженням господарської діяльності. Такий режим дозволив би повністю зберегти всі наявні види господарського використання і, одночасно, виключити найбільш небезпечні впливи на цінні природні комплекси. На превеликий жаль, цієї мети досягти також не вдалося.

Наскільки нам відомо, заповіданню північно-західної частини Тендрівської коси активно перешкоджало Міністерство оборони України, із посиланням на інтереси обороноздатності держави. В нас немає жодних сумнів, що землі, в заповіданні яких нам було відмовлено, а це близько 530 га, найближчим часом опиняться в приватних руках і будуть використовуватися в цілях, настільки ж далеких від забезпечення обороноздатності держави, наскільки і від охорони природи та інтересів держави взагалі. Цікаво, що саме на 500 га в північно-західній частині Тендрівської коси з 2004 року претендує ТОВ «Тендра», зареєстроване в Одесі, то з метою «створення птахоферми та розвитку туризму», то для «будівництва міжнародного яхтклубу».

У зв’язку із лише частковим заповіданням широкої частини Тендрівської коси виникає ціла низка питань, пов’язаних із організацією практичної охорони приєднаних територій і акваторій. На сьогодні важко про щось говорити впевнено, оскільки нам невідомо, як саме проведено межу заповідної і незаповідної території на Тендрівській косі та в прилеглих водах. Проект розширення території, що був поданий заповідником та обласною адміністрацією, містив інші площі та зональний розподіл, ніж ті, що прописані в Указі Президента. Де й коли були зроблені ці зміни? Мабуть, недарма проектні документи знаходилися в Секретаріаті Президента більше двох років. Але цілком зрозуміло, що замість суцільного охоронюваного масиву заповідник отримав протяжну і вельми конфліктну межу, на якій ми очікуємо в найближчі роки жорсткого протистояння між заповідником і, швидше всього, приватними особами, зацікавленими не у збереженні, а в необмеженій експлуатації природного комплексу острову. Приклад такого згубного бездумного використання сьогодні можна спостерігати на Дністровській косі.

Забезпечення збереження та охорони природних комплексів о. Тендра вимагатиме значно більшого матеріально-технічного забезпечення природоохоронних заходів, ніж ми планували раніше. Перш за все, доведеться будувати безпосередньо на межі повноцінну польову базу (кордон), чого ми сподівалися уникнути, враховуючи величезні технічні складнощі, пов’язані з таким будівництвом. Набагато більшими, ніж планувалося, виявляться матеріальні витрати, необхідне технічне та штатне забезпечення. Заповідник буде вимушений облаштовувати межу надійними межовими спорудами тощо. І, безумовно, ефективність збереження унікальних природних комплексів буде набагато нижчою, ніж ми розраховували.

У 1927 році, коли створювався Чорноморський заповідник, Тендрівська коса увійшла до його складу повністю. Але вже в 1929-1933 роках Херсонський рибтрест, за допомогою нерозголошуваної підтримки Наркомзему УРСР, самовільно захопив тут 577 га. А в 1937 році, під час першого Сталінського погрому заповідників, ці землі були офіційно вилучені. Самовільні захоплення тривали до кінця 50-х років, всього заповідник втратив на Тендрі 1200 га (майже половину площі коси). Всі ці роки покоління науковців заповідника намагалися повернути втрачені природні комплекси до складу заповідника та природно-заповідного фонду України. Ці зусилля і в цей раз, нажаль, виявилися марними. Дуже прикро, що історія 70-річної давнини повторюється в наші дні. Безсумнівно, колектив заповідника не облишить боротьби за заповідання цієї природної перлини. Але може статися так, що незабаром на тій частині о. Тендра, яку лишили за межами заповідника, вже не буде чого зберігати.


Бібліографія статті:

Черняков Д. О. Думка про останнє розширення Чорноморського біосферного заповідника // Екологічний бюлетень. — 2009. — Вип. 1. — С. 95-96.

Пошук по сайту

Часті питання (ЧаПи)

Календар

Листопад 2017
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
30 31 1 2 3 4 5
6 7 8 9 10 11 12
13 14 15 16 17 18 19
20 21 22 23 24 25 26
27 28 29 30 1 2 3

Посилання

Офіційний веб-сайт Національної академії наук України

Інститут зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України

Стежте за оновленнями сайту у фейсбуку

Профіль автора сайту у фейсбуку

 

Прогноз погоди в регіоні заповідника