Банер

Маяцький Г., Черняков Д. Чорноморському біосферному
заповіднику Національної академії наук України – 75 років
// Голопристанський вісник, 1 лютого 2002 р. – С. 7.

Чорноморському біосферному заповіднику Національної академії наук України – 75 роківВ липні 1927 року Постановою Ради Народних Комісарів Української РСР №172 «Про утворення приморських заповідників на берегах Чорного та Азовського морів», за поданням відомих вчених (Аверін В. Ж., Висоцький Г. Н., Лавренко Є.М., Портенко Л. О. та ін.) для охорони птахів під час прольотів, зимівлі і гніздування, а також для збереження унікальної флори Нижньодніпровських пісків був утворений Чорноморський заповідник.

Зараз це один з найвідоміших заповідників не тільки в Україні, але й далеко за її межами. На території заповідника під час прольотів і зимівлі зустрічаються птахи, що гніздяться в багатьох регіонах Європи та Азії.

Чорноморський заповідник — найбільший заповідник України та Європи, єдиний морський заповідник в Європі.

Змістовне і велике життя прожив Чорноморський заповідник. Його прийдешній ювілей — це привід для того, щоб згадати особливі віхи історії.
Він пережив важкі передвоєнні роки становлення, зазнав руйнування та нищення в роки Великої Вітчизняної війни; пережив розгром заповідної системи СРСР в п'ятдесяті роки і нове відродження.

На сучасному етапі свого розвитку Чорноморський заповідник має міжнародне визнання і входить до всесвітньої мережі біосферних резерватів ЮНЕСКО, його угіддя рішенням Рамсарської Конвенції (1971) проголошені такими, що мають міжнародне значення.

Указом Президента України від 25 листопада 1993 року № 563/93 статус біосферного для Чорноморського заповідника підтверджено...

...

На піраміді Хеопса є прадавній напис: „Люди загинуть від невміння користуватися силами природи“. Проте людина наділена розумом, їй непростиме бездумно споживацьке ставлення до природи. Саме розумом людини і волею держави в Україні останнім часом постійно створюються і розширюються території природно-заповідного фонду.

На даний час в Україні функціонує 4 біосферних заповідника, 15 природних заповідників та 8 національних природних парків.
Територія Чорноморського біосферного заповідника набагато перевищує територію будь-якого з біосферних заповідників, природних заповідників та всіх національних природних парків України. Площа його разом з буферною та охоронною зонами складає 98407 гектарів. На цій території могли б розміститися 60 Луганських, 50 Каневських, 40 Дніпровсько-Орельських, 40 Українських степових заповідників і т.п.

Проте ми вважаємо, що для виконання завдань регіонального та міжнародного резервату тваринного і рослинного світу зазначеної території недостатньо.

Найбільший недолік територіальної структури Чорноморського заповідника в тому, що його територія розчленована на ділянки, не компактна, її необхідно об'єднувати і розширювати для більш ефективної охоронної та науково-дослідної роботи.

За останні 27 років Чорноморський заповідник розширений на 72 тисячі гектарів. Жоден заповідник України так суттєво не розширено.
Але вдосконалення територіальної структури ще далеке від завершення.

Територія Чорноморського біосферного заповідника розташована в Херсонській та Миколаївській областях і включає ландшафти різного типу: однокілометрову смугу акваторії Чорного моря (5600 га), дві великі морські затоки (Тендрівська і Ягорлицька), колковий ліс, цілинний степ. Острови (Орлів, Бабин, Смалений, Довгий, Круглий, Єгипетські, Сибірські, Кінські, Потіївські, Нові) мають величезне значення, як місце гніздування колоній мартинів, качиних, куликів. Ми їх називаємо перлинами заповідника.

Завдяки розмаїттю природних ландшафтів і своєрідному географічному розміщенню заповідника тваринний і рослинний світ надзвичайно багаті.
Тут зростає більше 700 видів рослин, а 41 вид унікальної флори особливо охороняється (24 види занесено до Червоної книги України, 17 видів — до Європейського Червоного Списку) (О.Ю. Уманець). Тут мешкає 305 видів птахів (з них 57 видів занесені до Червоної книги України), 44 види ссавців, більше 70 видів риб.

Екосистеми заповідної території відносно автономні, і розвиток їх на сучасному етапі значною мірою визначається не природними процесами, а потужними антропогенними факторами.

Значна заповідна територія оточена сільськогосподарськими угіддями з екологічно необгрунтованою меліорацією, підтопленням і вторинним засоленням приморської заповідної території, скидами мінералізованих меліоративних вод в заповідні акваторії.

Грунти і рослинний світ заповідника, як основний компонент біосфери, протягом багатовікової еволюції формувались за гострої нестачі грунтової та повітряної вологи. Зміна гідрологічного режиму грунтів, надлишок вологи, що з'явився під впливом зрошення, спричинили негативні процеси в грунтовому та рослинному покриві. Скоротилася площа зональної степової і солончакової рослинності, не стало ранньовесняних видів степової екології. Меліоративні скиди спричинили погіршення кормової бази птахів, риб, що мешкають в затоках.

Ані тисячолітнє випасання худоби, ані багатовікове косіння, ані пожежі не спричиняли таких стресових змін, які відбуваються під впливом протизаконних скидів зрошувальних вод в заповідні акваторії.

Негативно впливають на стан природних комплексів заповідника глобальні антропогенні процеси. Це — катастрофічне скорочення скиду прісних вод через Дніпровсько-Бузький лиман, екологічні негаразди Чорного моря. А стихійний розвал системи вертикального дренажу, пограбування устаткування насосних станцій на прилеглих до заповідника територіях призведуть до нових негараздів економічного характеру, наслідки яких для заповідника важко передбачити.

На фоні вкрай складних антропогенних умов, застосовуючи гнучку і збалансовану природоохоронну тактику, Чорноморському заповіднику вдалося уникнути втрат у складі та структурі природних комплексів, що охороняються.

Тендрівська та Ягорлицька затоки на сьогодні ще зберегли високу біологічну продуктивність і мають виняткове значення, як місце мешкання водоплавних і навколоводних птахів. Харові водорості, рдест гребінчатий, зостера, бентосні організми, зоопланктон — все це є в затоках в достатній кількості, добре доступне для птахів і забезпечує їм багату кормову базу.

Стан гніздових острівних орнітокомплексів залишається цілком задовільним. За останні роки видовий склад птахів, що гніздяться на островах, збагатився чотирма видами, в т. ч. двома занесеними до Червоної книги України (рожевий пелікан, який не гніздився у нас з 1906 року, та чорноголовий реготун, що раніше ніколи у нас не гніздився).

Чисельність масових видів птахів, що гніздяться на островах, в цілому стабільна, коливання в окремі роки залишається в межах допустимої норми.

Район Чорноморського біосферного заповідника — місце найзначніших міграційних осінніх скупчень (до одного мільйона особин) гусиних, качиних, лебедів та зимуючих скупчень водоплавних птахів на Півдні України. Величезне значення Тендрівської та Ягорлицької заток, як місць холодної зимівлі птахів, незаперечне з тієї причини, що завдяки тісному зв'язку з Чорним морем затоки менше зазнають замерзання, ніж інші водойми Північного Причорномор'я. Водоплавні птахи знаходять тут чудові кормові та захисні умови (Руденко, Яремченко).

Природні комплекси Чорноморського біосферного заповідника є еталонами природи Причорномор'я. Проте, окрім еталонних функцій, ці комплекси відіграють надзвичайно важливу роль в підтримці екологічного балансу в регіоні та суттєво компенсують згубне антропогенне навантаження на екосистеми.

Значення Чорноморського заповідника для стану природного середовища Херсонщини полягає в збереженні рідкісних, вузькоареальних та ендемічних видів, генофонду природних і напівприродних угруповань приморської смуги нашого краю, ландшафтів, що зникли внаслідок господарського освоєння земель, відтворенні низки промислових видів риб та мисливської фауни.

Проте Чорноморський заповідник багатий не тільки унікальними природними комплексами. Він багатий хорошими людьми з розвиненим почуттям відповідальності, високою професійністю і працьовитістю. Причому наш заклад завжди був багатий на справжніх служителів заповідної справи. Так було, коли заповідник тільки починав своє існування, так є й сьогодні, коли ми збираємося відзначати 75-річний ювілей.

Значний внесок у вирішення різноманітних питань заповідної справи в минулі роки зробили Латишев М.М., Семенов С.М., Давидич П.С., Кадецький Ф.П., Клименко М.І., Ардамацька Т.Б., Зелінська Л.М., Саричева З.А., Берестенников Д.С, Мілінський С.Ю., Мілінська М.Ф., Ястребов С.А., Бабенко І.І., Обмок І.Т., Лук'янченко В.А., Леонов І.Ф., Пархоменко О.В., Гонта І.М., Зима В.В.

Чорноморський заповідник має статус наукового академічного закладу і виконує великий обсяг науково-дослідної роботи з моніторингу стану природних комплексів заповідника, розробки наукових засад збереження екосистем та інших тем.

Моніторингові роботи ускладнюються слабкою приладо-лабораторною базою. Вкрай необхідне придбання достатнього парку сучасних приладів оперативного контролю за станом природного середовища. Насамперед це стосується гідрологічних та гідрохімічних досліджень та спостережень. Характерною рисою наукових досліджень в заповіднику є те, що вони здійснюються невеликим науковим колективом, всього 6 наукових працівників, кандидатів біологічних наук, більшість з яких працюють в науковому відділі близько 20 років (Черняков Д.О., Руденко А.Г., Селюніна З.В., Уманець О.Ю., Яремченко О.А.).

В останні роки велику еколого-освітню роботу проводить завідуюча сектором Л.І. Бахтіарова, вчений секретар наукової ради В.С. Овсяник. Старанно турбується про стан, збереження і поповнення музейних експонатів С.С. Уманець.

Заслуговує на добрі слова активна і старанна робота в заповіднику Кравченко Є.Г., Прокопова М.А., Корнєєвої Л.В., Школіна Ф.П., Зацарного Г.О., Кохана А.М., Кохан Р.Х., Запорожця М.М., Вовка В.В., Салабуди А.П., Соколова В.Я., Небоги О.П., Кушнарьової В.Ф., Трофимець А.Д.

Заповідні природні комплекси охороняють люди з високим почуттям відповідальності: Руденко П.О., Яцкевич М.В., Кузьмичов О.П., Федоров М.В., Мороз В.Ф., Пелих І.О., Форощук В.П., Селезньов О.Є., Єгоров В.Г., Слудчик О.М., Слудчик В.О., Коваль В.Б., Пирогов С.Ф., Шкворченко А.Т., Жолуденко В.А., Таран М.М., Оніщук В.М., Мартиненко М.М., Фролов Ю.М., Сидоренко П.І., Янчишин Л.М., Бородін М.А.
Охоронна інспекторська і єгерська робота в останні роки вкрай ускладнилась через зростання кількості браконьєрських посягань на рибні запаси та на мисливсько-промислові види тварин.

Сьогодні інспектор служби державної охорони заповідника і єгер заповідника через фінансову скруту, відсутність механізму вирішення питань централізованого, загальнодержавного озброєння, форменого обмундирування погано вдягнені й  недостатньо озброєні.

В умовах криміналізації суспільства значно зросла кількість добре озброєних і технічно оснащених браконьєрських елементів, тому інспектор служби охорони та єгер заповідника дуже уразливі. Складається враження, що комусь це вигідно.

В сучасних умовах рибний промисел — справа дуже прибуткова. Тому браконьєри мають чудове технічне оснащення. До їх послуг — якісні плавзасоби, імпортні лодочні мотори, найсучасніші засоби навігації і зв'язку. Серйозні браконьєрські угруповання дуже агресивні, мають автоматичну зброю і можна припустити, що вони не зупиняться ні перед чим. Адміністрація заповідника зараз робить все можливе для того, щоб вирішити питання належного технічного, форменого оснащення та високого рівня озброєння служби охорони заповідника, яка відповідно до Закону України виконує одну з найважливіших функцій.

Адміністрація і науковий відділ заповідника, коли це можливо в межах закону і екологічних умов, йде назустріч місцевим рибалкам. Плідне співробітництво заповідника з рибодобувними підприємствами має багаторічну історію. На жаль, в останні роки ця взаємодія значно ускладнилася через недосконалість нормативних документів, що регламентують подібний промисел. Нормативні документи в принципі допускають обмежений промисловий вилов риби в буферній зоні заповідника (північна частина Ягорлицької затоки).

Проте, в цьому, ювілейному для заповідника році ми зможемо дозволити рибний промисел тільки за наявності спеціальних лімітів Міністерства екології і природних ресурсів і дозволів, що видаються Херсонським обласним управлінням екології та природних ресурсів.

За останні роки виконана велика робота з благоустрою, озеленення кордонів робітниками заповідника Мартиненко Н.П., Онищук Г.І., Котляренко І.В., Сидоренко Л.С., Алєксєєвою Г.О., Семенюк Н.В., Кузьмичовою А.І., Яцкевич Т.М., Єгоровою Г.Г., Слудчик Л.Г., Слудчик О.В., Коваль А.В., Пироговою В.П.

На жаль, і в ювілейному році проблем життя і виживання Чорноморського заповідника дуже багато. Ми ще далекі від оптимальних умов. В сьогоднішніх ринкових економічних відносинах заповідники повинні бути добре захищені законом і державою. Необхідна дбайлива державна політика в заповідній справі. Але ми змушені зазначати недостатню правову, юридичну захищеність заповідних територій. Заповідники України підпорядковані багатьом міністерствам, відсутній єдиний державний орган, котрий зібрав би під своїм дахом всі заповідники України. Це негативно позначається на якості розвитку заповідної справи.

А рівень бюджетного фінансування на виконання основних державних завдань, визначених законом, давно знаходиться нижче межі мінімальної достатності.

Проте, незважаючи на всі вищеназвані складнощі, колектив заповідника сьогодні відзначається організованістю, високим рівнем професійності, значним почуттям відповідальності, прагненням здійснити все необхідне для збереження унікальних природних комплексів Північного Причорномор'я.

Г. МАЯЦЬКИЙ, директор Чорноморського біосферного заповідника, кандидат біологічних наук.
Д. ЧЕРНЯКОВ, заступник директора з науково-дослідної роботи, кандидат географічних наук.
Фото С. Уманця.

Клацнути зображення, щоб завантажити скан оригінальної публікації

Чорноморському біосферному заповіднику Національної академії наук України – 75 років

Новини

Пошук по сайту

Часті питання (ЧаПи)

Календар

Вересень 2019
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
26 27 28 29 30 31 1
2 3 4 5 6 7 8
9 10 11 12 13 14 15
16 17 18 19 20 21 22
23 24 25 26 27 28 29
30 1 2 3 4 5 6

Посилання

Офіційний веб-сайт Національної академії наук України

Інститут зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України

Стежте за оновленнями сайту у фейсбуку

Профіль автора сайту у фейсбуку

 

Прогноз погоди в регіоні заповідника