Зважаючи на важливiсть для народного господарства охоронити природу надбережжя Чорного й Азовського морiв, зокрема фауну птахiв вiд хижацького знищеннях пiд час перельоту i зимування, на пiдставi арт. 17 постанови ВУЦВК i РНК УРСР з 16 червня 1926 р. „Про пам’ятники культури i природи“ (зб. Уз. УРСР, 1926 р., №№ 32–33, арт. 253), — Рада Народних Комiсарiв постановляє:
1. Оголосити за державнi надморськi заповiдники:
– а) острiв (косу) „Тендер“ з морською смугою навколо нього в один клм., завширшки i схiдною частиною Тендерського лиману, вiдграниченого з заходу межею, що простує з пiвночi на пiвдень, на вiддалi 10 кiлом. вiд схiдного берега лиману;
– б) солонцювату смугу вздовж пiвнiчного берега Тендерського лиману, вiдгранiчену з пiвдня — пiвнiчним берегом Тендерського лиману, а з пiвночi — такою межею: починаючись на захiдному березi Ягорлицького пiвострова 3.5 клм. на пiвдень — вiд паралелi 46°20′ i в 9,12 клм. на схiд вiд 1°20′ Пулкiвського меридiану межа простує на пiвнiчний захiд пiд кутом до меридiану 103°20′ завдовжки 11,84 клм., далi на пiвденний схiд пiд кутом до меридiану 51°15′ до перетину з меридiаном 1°66′ , завдовжки 6,85 клм.; далi вiд меридiану 1°40′ пiд кутом до нього в 83°45′ , на пiвденний схiд завдовжки 4,48 клм.; далi на пiвденний схiд пiд кутом меридiану в 61°30′, завдовжки 3,57 клм.; далi на пiвденний схiд пiд кутом до меридiану в 30°00′, завдовжки 5,55 клм.; далi на пiвденний схiд пiд кутом до меридiану 64°15′, завдовжки 3,23 клм.; далi на пiвденний схiд пiд кутом до меридiану в 70°45′, завдовжки 9,02 клм., далi на пiвденний схiд пiд кутом до меридiану в 17°30′, завдовжки 4,8 клм., де межа пiдходить до моря;
– в) Солоно-Озерну лiсну дачу на Кiнгбурськiй косi i прилеглу до цiєї дачi дiльницю з державного земельного майна, вiдграничену: з пiвдня — Ягорлицькою затокою, зi сходу — захiдною межою Солоно-Озерної лiсової дачi, з пiвнiчного заходу — простою лiнiєю, що проходить вiд крайової пiвнiчної точки Солоно-Озерної дачi на пiвденний захiд пiд кутом до меридiану в 74°15′ i що вiдтинає пiвденну межу дiльницi завдовжки 9 клм;
– г) острова на Чорному морi „Довгий“, „Смалений“, „Бабин“ i „Орлов“ з морською смугою навколо них завширшки 1 клм.;
– д) острiв „Джарилгач“ з морською смугою навколо якого один клм. завширшки i захiдною частиною Джарилгацької затоки, вiдграниченою зi сходу смугою, що проходить з пiвночi на пiвдень на вiддалi 10 клм. вiд захiдного берега затоки;
– є) урочище „Учин-Тугай“, „Атнишу“, „Узру“ i „Чокров“ зi складу колонiзацiйного фонду на островi Чурюковi у двох дiльницях. Межа першої дiльницi починається вiд пiвденного кiнця греблi, що веде на острiв Чурюк i йде на пiвнiчний схiд пiд кутом до меридiану в 6°45′ — завдовжки 4,4 клм., далi на схiд пiд кутом до меридiану в 90°00′, завдовжки 0,53 клм., далi на пiвденний схiд пiд кутом до меридiану в 36°45′, завдовжки 4,85 клм, далi до пiвденного сходу пiд кутом до меридiану в 8°30′, завдовжки 7,74 клм.; далi на пiвденний захiд пiд кутом до меридiану в 41°35′, завдовжки 3,63 клм., далi до пiвнiчного заходу пiд кутом до меридiану в 61°45′, завдовжки 3,2 клм., далi на пiвнiчний схiд пiд кутом до меридiану в 38°30′, завдовжки 2,88 клм.; далi до пiвнiчного сходу пiд кутом до меридiану в 4°30′, завдовжки 7,06 клм., далi на пiвнiчний захiд пiд кутом до меридiану в 175°15′, завдовжки в 3,04 клм., до злучення з вихiдною точкою. Межа другої дiльницi, починаючись на морi в одному клм. вiд пiвнiчної оконечностi урочища Учин-Тугай, простує до пiвденного сходу пiд кутом до меридiану в 42°30′, завдовжки 2,98 клм.; далi до пiвденного сходу пiд кутом до меридiану в 73°15′, завдовжки 5,12 клм.; далi до пiвденного заходу пiд кутом до меридiану в 28°00′, завдовжки 1,6 клм., далi до пiвнiчного заходу пiд кутом до меридiану в 32°5′, завдовжки 6,46 клм., де виходить до вихiдної точки;
– ж) острiв „Бирючий“ на Азовському морi з морською смугою навколо нього один клм. завширшки;
– з) косу „Обиточинську“, вiдграничену вiд материка з пiвнiчного сходу в найвужчому мiсцi так званому „пересипi“, 8,48 клм. до пiвдня вiд паралелi 46°40′ i в 4,53 клм. до заходу вiд меридiану 6°0′ — смугою, що проходить з заходу на схiд, з розташованими бiля коси дрiбними островами i смугою моря навколо коси i островiв в 1 клм. завширшки;
– к) дiльницю землi на косi „Бiлосарайськiй“, площею 400 клм. у пiвденно-захiднiй частинi коси, з озерами „Лебединим“ i „Кефальним“, що межа починаючись по захiдному березi коси 3,68 клм. вiд південної оконечностi, проходить на схiд завдовжки в 1,42 клм., далi на пiвнiчний схiд пiд кутом до меридiану в 10°00′ в 2,35 клм., далi на захiд до берега моря завдовжки 1,97 клм.
УВАГА: Встановляти межi заповiдникiв натурою покладається на Народний Комiсарiат Земельних Справ УРСР.
2. Зазначенi в арт. 1 надморськi заповiдники закладаються для виконання таких завдань:
– а) зберигання й охорони фауни птахiв на територiї заповiдникiв;
– б) вивчення фауни птахiв заповiдникiв в iнтересах народного господарства;
– в) зберiгання й вивчення природи надбережжя Чорного й Азовського моря та Сивашу, щоб найдоцiльнiше використати.
3. Для виконання зазначених завдань при надморських заповiдниках органiзується Надморську Дослiдну Станцiю i Службу Охорони.
4. В межах територiї надморських заповiдникiв забороняється полювати, а також всiляке iнше господарче їх використовувати, крiм рибальства край берегiв заповiдникiв.
УВАГА: Рибальчити край берегiв заповiдникiв дозволяться згiдно з окремою iнструкцiю, що видає Народний Комiсарiат Земельних Справ УРСР.
5. Завiдувати надморськими заповiдниками покладається на Народний Комiсарiат Земельних Справ УРСР з тим, що плани наукової роботи заповiдникiв погоджуються з Народним Комiсарiатом Освiти УРСР.
6. Видатки на держання надморських заповiдникiв покладається на рахунок державного бюджету за контролем Народного Комiсарiату Земельних Справ УРСР.
Харкiв, 14 липня 1927 р.
