Співробітники НПП „Гуцульщина“ висловлюють підтримку науковцям і працівникам відділу еколого-просвітницької роботи Чорноморського біосферного заповідника НАН України, щодо неприпустимості обстрілів територій і акваторій заповідника та порушення заповідного режиму ПЗФ з боку МіноборониУкраїни.

В.о. директора НПП „Гуцульщина“
Ю.П. Стефурак

Лист підтримки від Національного природного парку Гуцульщина

Адміністрація Дунайського біосферного заповідника Національної академії наук України занепокоєна подіями на території Чорноморського біосферного заповідника щодо проведення навчальних стрільб з важкого озброєння на острові Тендра з порушенням вимог законодавства та досягнутих домовленостей.

Повністю підтримуємо колективне звернення співробітників ЧБЗ щодо неприпустимості подібних обстрілів територій і акваторій біосферного заповідника, які можуть нанести безповоротну шкоду цінним природним комплексам та створюють неприйнятний прецедент в державі, що декларує європейський шлях розвитку.

Адміністрація Дунайського біосферного заповідника НАН України

Адміністрація Дунайського біосферного заповідника Національної академії наук України

Від імені спеціальної адміністрації Біосферного заповідника „Асканія-Нова“ імені Ф.Е. Фальц-Фейна підтримую звернення колег з Чорноморського біосферного заповідника НАН України в частині недопустимості порушення заповідного режиму під час військових навчань в регіоні надзвичайно важливої природоохоронної території загальнодержавного і міжнародного значення.

Ставлення до збереження природи надзвичайно цінується в європейських країнах, до рівня яких нам так хочеться піднятися. Якщо ми декларуємо саме європейський вектор спрямування розвитку держави, весь спектр діяльності на терені української нації повинен бути орієнтований на його досягнення і стосуватися всіх її сфер, у тому числі і військової.

Саме військові люди, яким довірено керувати сучасними засобами захисту національних інтересів і, які, водночас, здатні знищувати все живе, повинні дотримуватись військової культури та підняти рівень дисципліни і відповідальності на найвищий рівень. Це, перш за все, стосується вищого ешелону військової влади, яка повинна забезпечити дотримання з боку військових законів нашої держави в частині збереження природи на заповідних територіях і нести відповідальність за планування та виконання військових заходів поряд з ними.

Директор Біосферного заповідника "Асканія-Нова", заслужений природоохоронець України, член Національної комісії у справах ЮНЕСКО та Національного комітету ЮНЕСКО з програми, Людина і біосфера"
Віктор Гавриленко

Директор Біосферного заповідника "Асканія-Нова", заслужений природоохоронець України, член Національної комісії у справах ЮНЕСКО та Національного комітету ЮНЕСКО з програми, Людина і біосфера" Віктор Гавриленко

ВІДКРИТИЙ ЛИСТ
науковців і працівників відділу еколого-просвітньої роботи Чорноморського біосферного заповідника НАН України до уповноважених органів державного управління в галузі організації, охорони та використання природно-заповідного фонду, Національної академії наук України, наукової ради з проблем заповідної справи і діяльності заповідників при ВЗБ НАН України, комітету Верховної ради з питань екології, Національного комітету МАБ ЮНЕСКО, громадських екологічних та правозахисних організацій, до всіх небайдужих громадян України

 

Чорноморський біосферний заповідник НАН України (далі — ЧБЗ) — одна з найстаріших і найцінніших природоохоронних територій України. Він був створений 14 липня 1927 року Постановою РНК УРСР „Про утворення надморських заповідників по берегах Чорного i Азовського морів“. З 1958 року підпорядкований Національній академії наук України. У 1985 році включений до Світової мережі біосферних заповідників. Головним завданням ЧБЗ є збереження його унікальних природних комплексів, а також вивчення основних природних процесів і явищ, які в них відбуваються. Природні комплекси заповідника завдяки надзвичайному багатству ландшафтів, флори та фауни мають велике наукове та природоохоронне значення. Акваторії в межах ЧБЗ — Тендрівська та Ягорлицька затоки, — складно поєднуючи унікальні зональні й азональні компоненти, не мають рівних у Чорноморсько-Азовському регіоні за своєю екологічною та природоохоронною цінністю. Згідно Рамсарської конвенції (1975) вони включені до мережі водно-болотних угідь міжнародного значення.

Заповідник — науково-дослідна установа, важлива база для навчання майбутніх фахівців і центр екологічної освіти в регіоні. Природні властивості ЧБЗ високо оцінені міжнародною науковою спільнотою та освітянськими установами.

У 2017 році Міноборони України двічі провело навчальні стрільби з важкого озброєння по території біосферного заповідника на острові Тендра, незважаючи на наявність військового полігону в межах незаповідної частини острова. Факт обстрілів ЧБЗ висвітлювався в інформаційних повідомленнях УНІАН1, на офіційному сайті МБО „Екологія-Право-Людина“ та в соціальних мережах2. Розуміючи важливість випробувань, які проводяться підрозділами Міноборони, заповідник у 2016 році дав згоду на розташування полігону в незаповідній частині півострова Ягорлицький Кут (протокол засідання НТР від 04 серпня 2016 р. № 6). При цьому нам надавалися чіткі гарантії, що стрільби будуть проводитися виключно над акваторією відкритого моря, за межами заповідних територій та акваторій. Ці гарантії систематично порушуються організаторами стрільб. Такі дії Міноборони суперечать Законам України „Про природно-заповідний фонд України“, „Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2020 року“, „Про участь України в Конвенції про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення, головним чином як середовище існування водоплавних птахів“, „Про Червону книгу України“, „Про охорону навколишнього природного середовища“, „Про екологічну мережу України“, розпорядженням Кабміну України „Про схвалення Концепції Загальнодержавної програми збереження біорізноманіття на 2005–2025 роки“, „Про схвалення Концепції Загальнодержавної програми розвитку заповідної справи на період до 2020 року“, іншим законодавчим актам України та міжнародним угодам і є умисним пошкодженням природно-заповідного фонду, а отже кваліфікуються як порушення, відповідальність за які передбачена статтею 252 Кримінального Кодексу України.

Про ситуацію з браконьєрством на Кінбурнському півострові — телесюжет від Радіо Свобода.

Пошук по сайту

Часті питання (ЧаПи)

Календар

Липень 2018
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
25 26 27 28 29 30 1
2 3 4 5 6 7 8
9 10 11 12 13 14 15
16 17 18 19 20 21 22
23 24 25 26 27 28 29
30 31 1 2 3 4 5

Посилання

Офіційний веб-сайт Національної академії наук України

Інститут зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України

Стежте за оновленнями сайту у фейсбуку

Профіль автора сайту у фейсбуку

 

Прогноз погоди в регіоні заповідника