Погожої осінньої днини 15 вересня 1964 р. на безхмарному небі над Херсонщиною сяяло сонце. Ніхто з пересічних жителів області не підозрював, що близько опівдня над ними пролетів космічний апарат KH-4A (KH — абревіатура від Keyнole; з англ. — замкова щілина), що був запущений на орбіту в рамках спільної секретної розвідувальної місії ЦРУ та військово-повітряних сил США під кодовою назвою Corona. Фотографічна камера, встановлена на цьому супутнику, була спрямована своїм довгофокусним (фокусна відстань 610 мм) об'єктивом вниз на земну поверхню і фотографувала місцевість на 70-міліметрову панхроматичну фотографічну плівку Kodak з фантастичною, як на той час, просторовою роздільністю (близько 2-3 м/піксель). Вже пізніше, після того як всі 9.6 кілометрів фотоплівки у касеті фотокамери супутника були проекспоновані, автоматика космічного апарату спрямувала її у спеціальній капсулі, оснащеній гальмівним двигуном, тепловим захистом, радіомаячком та парашутом, до Землі десь над поверхнею Тихого океану. Вже коли капсула спускалася в атмосфері на парашуті, її захопив прямо під час спуску спеціально обладнаний для цієї мети транспортний літак C-130 Hercules від фірми Lockheed. А може й не захопив, бо з тих чи інших причин це не вдалося і вона приводнилася в океані, де у такому разі її підібрав корабель військово-морських сил США, що спеціально чергував у районі орієнтовного її падіння. У будь-якому разі вона цілою і неушкодженою потрапила до секретної лабораторії, де плівку проявили і надрукували величезну серію відзнятих фотографій земної поверхні. Далі всі ці матеріали, потрапили до фахівців, які вишукували на знімках військові об'єкти, адже місія Corona власне і була призначена для спостереження за розвитком воєнного потенціалу СРСР через „замкову щілину“.
Цікаво, що 23 вересня 1965 р. трапився такий же прохід цього (ну або аналогічного супутника) над Херсонщиною зі зйомкою її території при абсолютно безхмарній погоді.
У середині 90-х років відзняті супутниками з розвідувальної місії Corona матеріали розсекретили і віднесли до суспільного надбання. Пізніше вони стали доступні для завантаження через веб-сервіси Геологічної служби США, де і потрапили на очі фахівцям Чорноморського біосферного заповідника. Особливо нас зацікавили саме ці два знімки Херсонщини, бо в їх межі потрапила частина заповідника і, що особливо цінно, його Потіївська ділянка.
Тут треба трохи пояснити природу нашого інтересу саме до згаданих двох знімків. Для Херсонщини друга половина 50-х та 60-ті роки відзначилися масштабним будівництвом Північно-Кримського магістрального каналу та його відгалуження — Краснознам'янського магістрального каналу, що відбувалося в рамках «Сталінського Плану перетворення природи в СРСР». У 1963 р. була здана в експлуатацію Краснознам'янська зрошувальна система. Серед іншого, вона включала систему рисових чеків, частина з яких була влаштована впритул до Потіївської ділянки заповідника. Частина каналів для скиду зрошувальних вод і дренажних вод з рисових чеків були влаштовані таким чином, що вода з них направлялася до Тендрівської затоки через низини Потіївської ділянки.
Краснознам'янський магістральний канал і розподільчі канали Краснознам'янської зрошувальної системи були побудовані в земляному руслі без протифільтраційних заходів, що спричинило колосальну проблему підтоплення. Для її вирішення була влаштована система вертикального дренажу, яка складалася з мережі скважин. Частина дренажних вод з цієї системи також була направлена для скиду у Тендрівську затоку через Потіївську ділянку.
Десятиліття скидів зрошувальних та дренажних вод через заповідну територію спричинили значну трансформацію її природних комплексів, змінивши частину їх взагалі до невпізнаваності. Значення згаданих вище двох знімків із супутника з програми Corona полягає в тому, що вони є, мабуть, єдиними даними такого роду, які зафіксували стан Потіївської ділянки до антропогенної трансформації. Тож фахівці заповідника зробили їм геопросторову прив'язку і широко застосовують у своїх дослідженнях. Загалом, ці знімки можна розглядати і вивчати дуже і дуже довго. І видно на них багато чого цікавого і важливого для нашого сьогоднішнього розуміння тих процесів, які відбуваються на цій ділянці заповідника. Втім, про це ми розповімо, мабуть, вже якось іншим разом.
Відгалуження Краснознам'янського магістрального каналу (зверху праворуч) від Північно-Кримського магістрального каналу (внизу та вгорі ліворуч) на фрагменті супутникового знімку Corona від 15 вересня 1964 р.
Селище Бехтери на фрагменті супутникового знімку Corona від 15 вересня 1964 р.
Район Потіївської ділянки Чорноморського заповідника на фрагменті супутникового знімку Corona від 15 вересня 1964 р.
Район Потіївської ділянки Чорноморського заповідника на фрагменті супутникового знімку Corona від 23 вересня 1965 р.
