Розвиток технологій дає нові можливості для відстежування незаконної експлуатації природних ресурсів. Взяти хоча б рибний промисел у міжнародних водах південної півкулі: на рибальському судні не увімкнули AIS (Automatic Identification System), чи й взагалі судно не обладнали цією штуковиною, і промишляють собі непомітно, неначе їх там і немає. І все було добре, поки вчені не придумали GPS-трекери й не стали вивчати з їх допомогою кочівлі та міграції птахів. Для дослідників перевага очевидна: сидиш собі за комп’ютером і знаєш про всі переміщення птаха. Попри меншу масовість даних, у порівнянні зі звичайним кільцюванням, трекери дають орнітологам такий матеріал, про який вони раніше і мріяти не могли. Рибалкам на все це було трохи начхати, поки вчені не почепили GPS-трекери на альбатросів. Користуючись звичкою альбатросів слідувати за рибальськими суднами, дослідники розробили й вже у 2018-2019 рр. протестували технологію виявлення браконьєрських суден за допомогою цих морських птахів з GPS-трекерами та датчиками, що фіксують сигнали радарів суден (Weimerskirch et al., 2020). Дослідженням вдалося охопити акваторію колосальної площі — 47 мільйонів квадратних кілометрів (це майже у 80 разів більше, ніж площа України). Альбатроси допомогли виявити три з половиною сотні різних суден, з яких приблизно третина працювала без AIS.
На сайті Мінстерства енергетики та природних ресурсів України розміщена електронна версія чудового видання «Енциклопедія мігруючих видів диких тварин України». Енциклопедія містить узагальнені дані стосовно видів тварин фауни України, які здійснюють сезонні міграції та інвазії, а саме про 12 видів риб, 289 видів птахів та 14 видів ссавців. Охарактеризовано їхню таксономічну належність і охоронний статус у рамках Бернської та Боннської конвенцій, Європейського червоного списку IUCN, Директиви Ради Європи щодо охорони птахів та інших договорів і угод, спрямованих на охорону мігруючих тварин. Наведено відомості про чисельність цих видів та її зміни, а також вказано чинники, які зумовлюють зменшення популяцій тварин. Стисло описано особливості міграції кожного виду. Для деталізації сезонних переміщень птахів використано дані Українського центру кільцювання птахів, накопичені протягом більш ніж 100 років. Зазначено заходи, які необхідно вжити для поліпшення стану кожного виду-мігранта. Повидові нариси супроводжено картами, на яких унаочнено напрямки міграційних переміщень тварин, а також фотографіями певних видів.
Видання може зацікавити викладачів зоології, студентів природничих факультетів, науковців в галузі дослідження сезонних міграцій тварин, екологів, натуралістів-аматорів.
Завантажити видання можна за посиланням: Енциклопедія мігруючих видів диких тварин України / під загальною редакцією к.б.н., с.н.с. Полуди А.М. – Київ, 2018. – 694 с.
Вийшла з друку збірка наукових праць Всеукраїнської науково-практичної конференції «Моніторинг та охорона біорізноманіття в Україні». Електронну версію збірки можна завантажити на сторінці Української природоохоронної групи за посиланям.
У літературній спадщині Олеся Гончара знайшлося місце і для Чорноморського заповідника. З перших рядків його новели "На косі" безпомилково вгадується острів Тендра. Можна безпомилково впізнати і те, що образ орнітолога Ольги був змальований саме із Тетяни Борисівни Ардамацької.
Далі вже нічого нема — самий простір, саме безмежжя. Смужка суші — вузька необжита коса, відділившись від степу, простяглась у відкрите море. Крізь обрій, крізь небо пронизалася й далі пішла — не видно їй кінця. Загубилася в імлах.
Місцями коса зовсім вузенька, взимку під час штормів її й хвиля перехлюпне, а зараз вона суха, в сухих палаючих пісках, у буркунах, у лементі птаства.
Безліч пташиних гнізд, яких ніхто не руйнує; океан повітря, не отруєного нічим; гармонія буття, де почуваєш себе тільки часткою чогось великого — часткою цього безмежжя, цієї синьої вічності.
Найкрайніший край землі, заповідність, чистота.
Стоїть людина на самім краю, на межі реального — кільцює птахів. Маленька дівоча рука один по одному бере з кошика легкі алюмінієві персні, надіває на пташину ніжку, ловкенько пристібує на ній — як амулет, як знак спілки людини і птаха… Лети!
Чорноморський біосферний заповідник НАН України. Неофіційний сайт |
|