Чорноморський біосферний заповідник НАН України. Неофіційний сайт

Як секретна космічна розвідувальна місія ЦРУ 60-х років допомагає науковцям заповідника

Погожої осінньої днини 15 вересня 1964 р. на безхмарному небі над Херсонщиною сяяло сонце. Ніхто з пересічних жителів області не підозрював, що близько опівдня над ними пролетів космічний апарат KH-4A (KH — абревіатура від Keyнole; з англ. — замкова щілина), що був запущений на орбіту в рамках спільної секретної розвідувальної місії ЦРУ та військово-повітряних сил США під кодовою назвою Corona. Фотографічна камера, встановлена на цьому супутнику, була спрямована своїм довгофокусним (фокусна відстань 610 мм) об'єктивом вниз на земну поверхню і фотографувала місцевість на 70-міліметрову панхроматичну фотографічну плівку Kodak з фантастичною, як на той час, просторовою роздільністю (близько 2-3 м/піксель). Вже пізніше, після того як всі 9.6 кілометрів фотоплівки у касеті фотокамери супутника були проекспоновані, автоматика космічного апарату спрямувала її у спеціальній капсулі, оснащеній гальмівним двигуном, тепловим захистом, радіомаячком та парашутом, до Землі десь над поверхнею Тихого океану. Вже коли капсула спускалася в атмосфері на парашуті, її захопив прямо під час спуску спеціально обладнаний для цієї мети транспортний літак C-130 Hercules від фірми Lockheed. А може й не захопив, бо з тих чи інших причин це не вдалося і вона приводнилася в океані, де у такому разі її підібрав корабель військово-морських сил США, що спеціально чергував у районі орієнтовного її падіння. У будь-якому разі вона цілою і неушкодженою потрапила до секретної лабораторії, де плівку проявили і надрукували величезну серію відзнятих фотографій земної поверхні. Далі всі ці матеріали, потрапили до фахівців, які вишукували на знімках військові об'єкти, адже місія Corona власне і була призначена для спостереження за розвитком воєнного потенціалу СРСР через „замкову щілину“.

14 лютого 2025

Трохи щодо фейкових наслідків екологічних злочинів окупантів

Минулого року директор Біосферного заповідника „Асканія-Нова“ імені Ф.Е. Фальц-Фейна Віктор Шаповал у одному зі своїх інтерв'ю висловив, на наш погляд, дуже важливу думку, яка в загальних рисах полягає в тому, що немає найменшої потреби в очорненні фейковими екологічними злочинами окупаційних структур і збройних формувань. Останні і так є абсолютним злом і зробити його більшим уже не можна. Тому слід дотримуватися об'єктивності у фіксації фактів для того, щоб не змішувати достеменне, доконане з якимись допусками і вигадками, бо інакше нівелюватиметься доказова база для доведення екологічних злочинів, які вчинили окупанти. Гадаємо, що принципу об'єктивності слід дотримуватися і стосовно фіксації наслідків тих чи інших екологічних злочинів російських окупаційних військ та окупаційної адміністрації.

Через специфіку частини своїх нинішніх наукових досліджень, науковцям Чорноморського біосферного заповідника доводиться знайомитися з великою кількістю джерел, які присвячені аналізу наслідків катастрофічного водопілля, викликаного підривом Каховської ГЕС російськими окупаційними військами. В процесі вивчення такого роду публікацій та документів час від часу натрапляємо на відверті вигадки.

15 січня 2025

Щодо результатів громадських слухань розгляду проєкту містобудівної документації — Генерального плану с. Покровка та змін і доповнень до нього

04 лютого 2022 р. в м. Очакові Миколаївської області пройшли громадські слухання з обговоренням проєкту містобудівної документації — Генерального плану с. Покровка та змін і доповнень до нього. Члени науково-технічної ради заповідника взяли активну участь в цих слуханнях в онлайн режимі та донесли свою принципову позицію з приводу намагань замовника та розробника проєкту розширити межі населеного пункту за рахунок територій об’єктів ПЗФ загальнодержавного значення та розгорнути масштабну господарську діяльність як у межах цих територій ПЗФ, які заплановані під розширення, так і загалом на всій території Кінбурнського півострова, відповідно до перспективного планування Генплану с. Покровка. Більшість напрямів цієї господарської діяльності є руйнівними й неприйнятними для самобутності Кінбурна, а деякі наслідки запланованої інтенсифікації освоєння Кінбурна можуть взагалі привести до проблем місцевого населення з якістю питної води. За результатами слухань було вирішено створити робочу групу для подальшого доопрацювання Генплану с. Покровка та врахування зауважень за участі представників усіх установ ПЗФ Кінбурнського півострова — Чорноморського біосферного заповідника НАН України, НПП „Білобережжя Святослава“ та РЛП „Кінбурнська коса“.

04 лютого 2022

Зауваження науковців Чорноморського біосферного заповідника щодо проєкту генплану с. Покровка (Очаківська міська територіальна громада Миколаївської області)

Науковий колектив Чорноморського біосферного заповідника НАН України категорично заперечує проти розширення меж села Покровка на території та акваторії об'єктів природно-заповідного фонду України (далі — об'єкти ПЗФ) загальнодержавного значення, які є державною власністю. Вважаємо таке розширення меж с. Покровка, запроєктоване в Генеральному плані с. Покровка та змін і доповнень до нього (далі — Генплан с. Покровка), незаконним, антидержавним і таким, що шкодить міжнародному іміджу України.

Констатуємо, що замовник і розробник під час виконання робіт з розроблення Генплану с. Покровка не визначили повний перелік вихідних даних до проведення громадських слухань, чим порушили норми чинного законодавства про регулювання містобудівної діяльності та порядку розроблення містобудівної документації, а також вимоги щодо розміщення об'єктів державного значення. Це фактично є перекрученням даних державного земельного кадастру, а також приховуванням інформації про стан земель, розміри, кількість земельних ділянок (ст. 532 КУпАП). А саме, у проєкті Генплану с. Покровка (зокрема у розділах 13. Визначення та врахування державних та регіональних інтересів, 4. Пропозиції щодо зміни межі населеного пункту „ОНОВЛЕННЯ ГЕНЕРАЛЬНОГО ПЛАНУ села Покровка Миколаївського району Миколаївської області ТОМ І-VІ ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА ТОМ І 849/2-ГП-ПЗ-1“ тощо, у картографічних матеріалах — „План існуючого використання території. Схема іcнуючих планувальних обмежень с. Покровка Миколаївського району Миколаївського області М-1:2000“ та „Модель перспективного розвитку с. Покровка Миколаївського району Миколаївського області М-1:2000“) не враховані межі територій та акваторій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення з найвищим природоохоронним статусом — заповідної зони Чорноморського біосферного заповідника НАН України (о. Довгий, о. Круглий та однокілометрова смуга акваторій навколо них, які є територією заповідника з 1927 р.), а також буферної зони Чорноморського біосферного заповідника НАН України, що охоплює повністю північну частину Ягорлицької затоки площею 18 620 га, яка одночасно є частиною орнітологічного заказника загальнодержавного значення “Ягорлицький” (Проєкт організації території Чорноморського біосферного заповідника НАН України та охорони його природних комплексів, затвердженого наказом Мінприроди від 05.07.2019 р. № 241). Неврахування державних інтересів щодо зазначених територій у проєкті Генплану с. Покровка призвело до планування розробником низки видів господарської діяльності, які прямо забороняються режимом охорони та збереження природних комплексів Чорноморського біосферного заповідника НАН України як об'єкта ПЗФ загальнодержавного та міжнародного значення.

02 лютого 2022

Збережімо Долину Курганів!

17 серпня 2020