Автор:     Strix

Категорія: Новини

04 лютого 2022

04 лютого 2022 р. в м. Очакові Миколаївської області пройшли громадські слухання з обговоренням проєкту містобудівної документації — Генерального плану с. Покровка та змін і доповнень до нього. Члени науково-технічної ради заповідника взяли активну участь в цих слуханнях в онлайн режимі та донесли свою принципову позицію з приводу намагань замовника та розробника проєкту розширити межі населеного пункту за рахунок територій об’єктів ПЗФ загальнодержавного значення та розгорнути масштабну господарську діяльність як у межах цих територій ПЗФ, які заплановані під розширення, так і загалом на всій території Кінбурнського півострова, відповідно до перспективного планування Генплану с. Покровка. Більшість напрямів цієї господарської діяльності є руйнівними й неприйнятними для самобутності Кінбурна, а деякі наслідки запланованої інтенсифікації освоєння Кінбурна можуть взагалі привести до проблем місцевого населення з якістю питної води. За результатами слухань було вирішено створити робочу групу для подальшого доопрацювання Генплану с. Покровка та врахування зауважень за участі представників усіх установ ПЗФ Кінбурнського півострова — Чорноморського біосферного заповідника НАН України, НПП „Білобережжя Святослава“ та РЛП „Кінбурнська коса“.

Автор:     Strix

Категорія: Новини

02 лютого 2022

Науковий колектив Чорноморського біосферного заповідника НАН України категорично заперечує проти розширення меж села Покровка на території та акваторії об'єктів природно-заповідного фонду України (далі — об'єкти ПЗФ) загальнодержавного значення, які є державною власністю. Вважаємо таке розширення меж с. Покровка, запроєктоване в Генеральному плані с. Покровка та змін і доповнень до нього (далі — Генплан с. Покровка), незаконним, антидержавним і таким, що шкодить міжнародному іміджу України.

Констатуємо, що замовник і розробник під час виконання робіт з розроблення Генплану с. Покровка не визначили повний перелік вихідних даних до проведення громадських слухань, чим порушили норми чинного законодавства про регулювання містобудівної діяльності та порядку розроблення містобудівної документації, а також вимоги щодо розміщення об'єктів державного значення. Це фактично є перекрученням даних державного земельного кадастру, а також приховуванням інформації про стан земель, розміри, кількість земельних ділянок (ст. 532 КУпАП). А саме, у проєкті Генплану с. Покровка (зокрема у розділах 13. Визначення та врахування державних та регіональних інтересів, 4. Пропозиції щодо зміни межі населеного пункту „ОНОВЛЕННЯ ГЕНЕРАЛЬНОГО ПЛАНУ села Покровка Миколаївського району Миколаївської області ТОМ І-VІ ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА ТОМ І 849/2-ГП-ПЗ-1“ тощо, у картографічних матеріалах — „План існуючого використання території. Схема іcнуючих планувальних обмежень с. Покровка Миколаївського району Миколаївського області М-1:2000“ та „Модель перспективного розвитку с. Покровка Миколаївського району Миколаївського області М-1:2000“) не враховані межі територій та акваторій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення з найвищим природоохоронним статусом — заповідної зони Чорноморського біосферного заповідника НАН України (о. Довгий, о. Круглий та однокілометрова смуга акваторій навколо них, які є територією заповідника з 1927 р.), а також буферної зони Чорноморського біосферного заповідника НАН України, що охоплює повністю північну частину Ягорлицької затоки площею 18 620 га, яка одночасно є частиною орнітологічного заказника загальнодержавного значення “Ягорлицький” (Проєкт організації території Чорноморського біосферного заповідника НАН України та охорони його природних комплексів, затвердженого наказом Мінприроди від 05.07.2019 р. № 241). Неврахування державних інтересів щодо зазначених територій у проєкті Генплану с. Покровка призвело до планування розробником низки видів господарської діяльності, які прямо забороняються режимом охорони та збереження природних комплексів Чорноморського біосферного заповідника НАН України як об'єкта ПЗФ загальнодержавного та міжнародного значення.

Автор:     Strix

Категорія: Новини

17 серпня 2020

Автор:     Strix

Категорія: Новини

09 червня 2020

Розвиток технологій дає нові можливості для відстежування незаконної експлуатації природних ресурсів. Взяти хоча б рибний промисел у міжнародних водах південної півкулі: на рибальському судні не увімкнули AIS (Automatic Identification System), чи й взагалі судно не обладнали цією штуковиною, і промишляють собі непомітно, неначе їх там і немає. І все було добре, поки вчені не придумали GPS-трекери й не стали вивчати з їх допомогою кочівлі та міграції птахів. Для дослідників перевага очевидна: сидиш собі за комп’ютером і знаєш про всі переміщення птаха. Попри меншу масовість даних, у порівнянні зі звичайним кільцюванням, трекери дають орнітологам такий матеріал, про який вони раніше і мріяти не могли. Рибалкам на все це було трохи начхати, поки вчені не почепили GPS-трекери на альбатросів. Користуючись звичкою альбатросів слідувати за рибальськими суднами, дослідники розробили й вже у 2018-2019 рр. протестували технологію виявлення браконьєрських суден за допомогою цих морських птахів з GPS-трекерами та датчиками, що фіксують сигнали радарів суден (Weimerskirch et al., 2020). Дослідженням вдалося охопити акваторію колосальної площі — 47 мільйонів квадратних кілометрів (це майже у 80 разів більше, ніж площа України). Альбатроси допомогли виявити три з половиною сотні різних суден, з яких приблизно третина працювала без AIS.

Автор:     Strix

Категорія: Новини

07 травня 2020

На сайті Мінстерства енергетики та природних ресурсів України розміщена електронна версія чудового видання «Енциклопедія мігруючих видів диких тварин України». Енциклопедія містить узагальнені дані стосовно видів тварин фауни України, які здійснюють сезонні міграції та інвазії, а саме про 12 видів риб, 289 видів птахів та 14 видів ссавців. Охарактеризовано їхню таксономічну належність і охоронний статус у рамках Бернської та Боннської конвенцій, Європейського червоного списку IUCN, Директиви Ради Європи щодо охорони птахів та інших договорів і угод, спрямованих на охорону мігруючих тварин. Наведено відомості про чисельність цих видів та її зміни, а також вказано чинники, які зумовлюють зменшення популяцій тварин. Стисло описано особливості міграції кожного виду. Для деталізації сезонних переміщень птахів використано дані Українського центру кільцювання птахів, накопичені протягом більш ніж 100 років. Зазначено заходи, які необхідно вжити для поліпшення стану кожного виду-мігранта. Повидові нариси супроводжено картами, на яких унаочнено напрямки міграційних переміщень тварин, а також фотографіями певних видів.
Видання може зацікавити викладачів зоології, студентів природничих факультетів, науковців в галузі дослідження сезонних міграцій тварин, екологів, натуралістів-аматорів.

Завантажити видання можна за посиланням: Енциклопедія мігруючих видів диких тварин України / під загальною редакцією к.б.н., с.н.с. Полуди А.М. – Київ, 2018. – 694 с.