Розвиток технологій дає нові можливості для відстежування незаконної експлуатації природних ресурсів. Взяти хоча б рибний промисел у міжнародних водах південної півкулі: на рибальському судні не увімкнули AIS (Automatic Identification System), чи й взагалі судно не обладнали цією штуковиною, і промишляють собі непомітно, неначе їх там і немає. І все було добре, поки вчені не придумали GPS-трекери й не стали вивчати з їх допомогою кочівлі та міграції птахів. Для дослідників перевага очевидна: сидиш собі за комп’ютером і знаєш про всі переміщення птаха. Попри меншу масовість даних, у порівнянні зі звичайним кільцюванням, трекери дають орнітологам такий матеріал, про який вони раніше і мріяти не могли. Рибалкам на все це було трохи начхати, поки вчені не почепили GPS-трекери на альбатросів. Користуючись звичкою альбатросів слідувати за рибальськими суднами, дослідники розробили й вже у 2018-2019 рр. протестували технологію виявлення браконьєрських суден за допомогою цих морських птахів з GPS-трекерами та датчиками, що фіксують сигнали радарів суден (Weimerskirch et al., 2020). Дослідженням вдалося охопити акваторію колосальної площі — 47 мільйонів квадратних кілометрів (це майже у 80 разів більше, ніж площа України). Альбатроси допомогли виявити три з половиною сотні різних суден, з яких приблизно третина працювала без AIS.

 Це, звичайно, дуже технологічний приклад. Втім, є купа загальнодоступних сучасних сервісів, які можуть навіть пересічному користувачеві не виходячи з власної домівки дати можливість подивитися де собака порився. Пам’ятаєте нещодавній хайп, коли треки від фітнес-браслетів на сервісі strava.com засвітили розміщення секретних військових об’єктів? Тоді ж нашим природоохоронцям спало на думку через цей сервіс глянути дотримання заповідного режиму в українських заповідниках. Як виявилося, у деяких з останніх з цим справи були так собі.

Ще одним доступним джерелом інформації, яке може здатися для оцінки нелегального використання природних ресурсів, є дані дистанційного зондування. Саме за допомогою супутникових знімків Sentinel-2 — одного з продуктів програми Copernicus, яку реалізовує Європейська Комісія у партнерстві з Європейською космічною агенцією (ESA), фахівці Чорноморського біосферного заповідника навесні виявили незаконну оранку в охоронній зоні. Після цього вона була обстежена, за результатами обстеження складено акт, на основі якого наразі готується позов до суду.

Слід особливо відзначити веб-ресурси, що надають доступ до супутникових зображень з високою (субметровою) дозвільною здатністю, як наприклад Google Maps чи Bing Maps. Тут варто згадати шикарний проект „Земляна проказа“, що був присвячений нелегальному видобутку бурштину. Texty.org.ua разом з волонтерами, користуючись супутниковими знімками Bing Maps, шляхом комп'ютерного моделювання визначили масштаби видобутку бурштину за останні роки.

Науковці Чорноморського біосферного заповідника завжди з нетерпінням очікують на оновлення супутникових знімків Google Maps чи Bing Maps, адже дані дистанційного зондування такої високої дозвільної здатності дають можливість отримати багато цікавої додаткової інформації щодо змін, які відбуваються в екосистемах заповідника. Наприклад, за такими даними вдалося відстежити зміни площ гніздопридатних майданчиків для колоніальних птахів на островах Тендрівської затоки, динаміку промоїн на острові Тендра тощо. Особливо такі дослідження актуальні в останні роки, коли науковий відділ заповідника, серед іншого, веде дослідження за науковою темою, що присвячена літоральним екосистемам. Тож, коли позаминулого тижня виявили, що на Google Earth розмістили порівняно свіжий (датований 9-м листопада 2018 р.) супутниковий знімок, ми відразу почали ретельно вивчати його.

В процесі детального огляду узбережжя центральної частини острова Тендра звернули увагу на тоненькі темні лінії у водах затоки. Вони розташовувалися майже у самого берега, були орієнтовані вглиб затоки (перпендикулярно чи під деяким кутом до берегової лінії), а їх довжина становила приблизно 30-40 м (рис. 1). Практично відразу здогадалися, що ці лінії є не що інше як рибальські сітки. Вздовж ділянки острова Тендра в районі острова Смаленого таких нарахували 24 одиниці (рис. 2). Найцікавіше те, що супутниковий знімок був зроблений в той момент, коли браконьєри з човна вибирали, чи навпаки, встановлювали одну із сіток (рис. 3).

Продовжуючи огляд узбережжя Тендрівської затоки, вдалося знайти встановлені сітки і в інших частинах Тендрівського узбережжя. Приблизно на середині ділянки Тендри між маяком „Австрійський знак“ та мисом Білі Кучугури виявили 5 сіток; ще 9 сіток та ятерів виявили на краю мису Білі Кучугури (рис. 4).

В ході огляду узбережжя Ягорлицької затоки також вдалося знайти чимало встановлених снастей, причому тут це були переважно ятері. На рис. 5 видно три такі ятері, які знаходилися біля узбережжя острова Довгого. Загальна ж кількість виявлених снастей у водах, що омивають острови Довгий та Круглий становила 30 одиниць (рис. 6). Ятері були встановлені в Ягорлицькій затоці і біля селища Покровки. Тут вони взагалі стояли довгими зв’язаними гірляндами (рис. 7). Загалом же в цій частині акваторії нарахували 10 місць встановлення рибальських снастей (рис. 8).

Таким чином, аналіз супутникового знімка показав, що 9 листопада 2018 р. в акваторіях Чорноморського біосферного заповідника були встановлені ятері та сітки у 78 місцях (рис. 9), що свідчить про цілком промислові масштаби браконьєрського вилову водних живих ресурсів у заповіднику. Судячи з відсутності будь-яких повідомлень щодо затримання браконьєрів у той час чи хоча б про вилучення безгосподарного майна (сіток та ятерів), цей факт тоді пройшов непоміченим як для служби охорони Чорноморського біосферного заповідника, так і для інших органів, які повинні протидіяти нелегальному рибному та креветковому промислу.

Щоб безпосередньо у Google Maps  переглянути де були встановлені засоби лову можна завантажити KML-файл з координатами виявлених рибальських сіток та ятерів і відкрити його у програмі Google Earth.

 Рис. 1. Прибережна акваторія Тендрівської затоки біля острова Тендра. Червоними стрілочками показані встановлені рибальські сітки

Рис. 1. Прибережна акваторія Тендрівської затоки біля острова Тендра. Червоними стрілочками показані встановлені рибальські сітки

Рис. 2. Акваторія Тендрівської затоки в районі острова Смалений. Позначки вказують встановлені рибальські сітки Рис. 2. Акваторія Тендрівської затоки в районі острова Смалений. Позначки вказують встановлені рибальські сітки

Рис. 3. Тендрівська затока; стрілками позначені встановлені рибальські сітки, у центрі червоного кола — човен з якого браконьєри вибирають чи встановлюють сітку

Рис. 3. Тендрівська затока; стрілками позначені встановлені рибальські сітки, у центрі червоного кола — човен з якого браконьєри вибирають чи встановлюють сітку

Рис. 4. Позначками вказані встановлені рибальські сітки та ятері біля ділянки Тендри між маяком „Австрійський знак“ та мисом Білі Кучугури, а також власне на мисі Білі Кучугури Рис. 4. Позначками вказані встановлені рибальські сітки та ятері біля ділянки Тендри між маяком „Австрійський знак“ та мисом Білі Кучугури, а також власне на мисі Білі Кучугури

Рис. 5. Акваторія Ягорлицької затоки біля острова Довгий. Стрілочками вказані встановлені ятері

Рис. 5. Акваторія Ягорлицької затоки біля острова Довгий. Стрілочками вказані встановлені ятері

Рис. 6. Акваторія Ягорлицької затоки біля островів Довгий та Круглий; позначками вказані встановлені ятері

Рис. 6. Акваторія Ягорлицької затоки біля островів Довгий та Круглий; позначками вказані  встановлені ятері

Рис. 7. Акваторія Ягорлицької затоки біля с. Покровка; стрілочками вказані встановлені ятері

Рис. 7. Акваторія Ягорлицької затоки біля с. Покровка; стрілочками вказані встановлені ятері

Рис. 8. Акваторія Ягорлицької затоки біля с. Покровка; позначками вказані встановлені зв’язки ятерів

Рис. 8. Акваторія Ягорлицької затоки біля с. Покровка; позначками вказані встановлені зв’язки ятерів

 Рис. 9. Розміщення рибальських снастей в акваторіях Чорноморського біосферного заповідника

 Рис. 9. Розміщення рибальських снастей в акваторіях Чорноморського біосферного заповідника

 

Weimerskirch, H., Collet, J., Corbeau, A., Pajot, A., Hoarau, F., Marteau, C., Filippi, D., & Patrick, S. C. 2020. Ocean sentinel albatrosses locate illegal vessels and provide the first estimate of the extent of nondeclared fishing. Proceedings of the National Academy of Sciences, 117 (6), 3006.

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Пошук по сайту

Часті питання (ЧаПи)

Календар

Липень 2020
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
29 30 1 2 3 4 5
6 7 8 9 10 11 12
13 14 15 16 17 18 19
20 21 22 23 24 25 26
27 28 29 30 31 1 2

Посилання

Офіційний веб-сайт Національної академії наук України

Інститут зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України

Стежте за оновленнями сайту у фейсбуку

Профіль автора сайту у фейсбуку

 

Прогноз погоди в регіоні заповідника