Розвиток технологій дає нові можливості для відстежування незаконної експлуатації природних ресурсів. Взяти хоча б рибний промисел у міжнародних водах південної півкулі: на рибальському судні не увімкнули AIS (Automatic Identification System), чи й взагалі судно не обладнали цією штуковиною, і промишляють собі непомітно, неначе їх там і немає. І все було добре, поки вчені не придумали GPS-трекери й не стали вивчати з їх допомогою кочівлі та міграції птахів. Для дослідників перевага очевидна: сидиш собі за комп’ютером і знаєш про всі переміщення птаха. Попри меншу масовість даних, у порівнянні зі звичайним кільцюванням, трекери дають орнітологам такий матеріал, про який вони раніше і мріяти не могли. Рибалкам на все це було трохи начхати, поки вчені не почепили GPS-трекери на альбатросів. Користуючись звичкою альбатросів слідувати за рибальськими суднами, дослідники розробили й вже у 2018-2019 рр. протестували технологію виявлення браконьєрських суден за допомогою цих морських птахів з GPS-трекерами та датчиками, що фіксують сигнали радарів суден (Weimerskirch et al., 2020). Дослідженням вдалося охопити акваторію колосальної площі — 47 мільйонів квадратних кілометрів (це майже у 80 разів більше, ніж площа України). Альбатроси допомогли виявити три з половиною сотні різних суден, з яких приблизно третина працювала без AIS.
Це, звичайно, дуже технологічний приклад. Втім, є купа загальнодоступних сучасних сервісів, які можуть навіть пересічному користувачеві не виходячи з власної домівки дати можливість подивитися де собака порився. Пам’ятаєте нещодавній хайп, коли треки від фітнес-браслетів на сервісі strava.com засвітили розміщення секретних військових об’єктів? Тоді ж нашим природоохоронцям спало на думку через цей сервіс глянути дотримання заповідного режиму в українських заповідниках. Як виявилося, у деяких з останніх з цим справи були так собі.
Ще одним доступним джерелом інформації, яке може здатися для оцінки нелегального використання природних ресурсів, є дані дистанційного зондування. Саме за допомогою супутникових знімків Sentinel-2 — одного з продуктів програми Copernicus, яку реалізовує Європейська Комісія у партнерстві з Європейською космічною агенцією (ESA), фахівці Чорноморського біосферного заповідника навесні виявили незаконну оранку в охоронній зоні. Після цього вона була обстежена, за результатами обстеження складено акт, на основі якого наразі готується позов до суду.
Слід особливо відзначити веб-ресурси, що надають доступ до супутникових зображень з високою (субметровою) дозвільною здатністю, як наприклад Google Maps чи Bing Maps. Тут варто згадати шикарний проект „Земляна проказа“, що був присвячений нелегальному видобутку бурштину. Texty.org.ua разом з волонтерами, користуючись супутниковими знімками Bing Maps, шляхом комп'ютерного моделювання визначили масштаби видобутку бурштину за останні роки.
Науковці Чорноморського біосферного заповідника завжди з нетерпінням очікують на оновлення супутникових знімків Google Maps чи Bing Maps, адже дані дистанційного зондування такої високої дозвільної здатності дають можливість отримати багато цікавої додаткової інформації щодо змін, які відбуваються в екосистемах заповідника. Наприклад, за такими даними вдалося відстежити зміни площ гніздопридатних майданчиків для колоніальних птахів на островах Тендрівської затоки, динаміку промоїн на острові Тендра тощо. Особливо такі дослідження актуальні в останні роки, коли науковий відділ заповідника, серед іншого, веде дослідження за науковою темою, що присвячена літоральним екосистемам. Тож, коли позаминулого тижня виявили, що на Google Earth розмістили порівняно свіжий (датований 9-м листопада 2018 р.) супутниковий знімок, ми відразу почали ретельно вивчати його.
В процесі детального огляду узбережжя центральної частини острова Тендра звернули увагу на тоненькі темні лінії у водах затоки. Вони розташовувалися майже у самого берега, були орієнтовані вглиб затоки (перпендикулярно чи під деяким кутом до берегової лінії), а їх довжина становила приблизно 30-40 м (рис. 1). Практично відразу здогадалися, що ці лінії є не що інше як рибальські сітки. Вздовж ділянки острова Тендра в районі острова Смаленого таких нарахували 24 одиниці (рис. 2). Найцікавіше те, що супутниковий знімок був зроблений в той момент, коли браконьєри з човна вибирали, чи навпаки, встановлювали одну із сіток (рис. 3).
Продовжуючи огляд узбережжя Тендрівської затоки, вдалося знайти встановлені сітки і в інших частинах Тендрівського узбережжя. Приблизно на середині ділянки Тендри між маяком „Австрійський знак“ та мисом Білі Кучугури виявили 5 сіток; ще 9 сіток та ятерів виявили на краю мису Білі Кучугури (рис. 4).
В ході огляду узбережжя Ягорлицької затоки також вдалося знайти чимало встановлених снастей, причому тут це були переважно ятері. На рис. 5 видно три такі ятері, які знаходилися біля узбережжя острова Довгого. Загальна ж кількість виявлених снастей у водах, що омивають острови Довгий та Круглий становила 30 одиниць (рис. 6). Ятері були встановлені в Ягорлицькій затоці і біля селища Покровки. Тут вони взагалі стояли довгими зв’язаними гірляндами (рис. 7). Загалом же в цій частині акваторії нарахували 10 місць встановлення рибальських снастей (рис. 8).
Таким чином, аналіз супутникового знімка показав, що 9 листопада 2018 р. в акваторіях Чорноморського біосферного заповідника були встановлені ятері та сітки у 78 місцях (рис. 9), що свідчить про цілком промислові масштаби браконьєрського вилову водних живих ресурсів у заповіднику. Судячи з відсутності будь-яких повідомлень щодо затримання браконьєрів у той час чи хоча б про вилучення безгосподарного майна (сіток та ятерів), цей факт тоді пройшов непоміченим як для служби охорони Чорноморського біосферного заповідника, так і для інших органів, які повинні протидіяти нелегальному рибному та креветковому промислу.
Щоб безпосередньо у Google Maps переглянути де були встановлені засоби лову можна завантажити KML-файл з координатами виявлених рибальських сіток та ятерів і відкрити його у програмі Google Earth.
Рис. 1. Прибережна акваторія Тендрівської затоки біля острова Тендра. Червоними стрілочками показані встановлені рибальські сітки
Рис. 2. Акваторія Тендрівської затоки в районі острова Смалений. Позначки вказують встановлені рибальські сітки 
Рис. 3. Тендрівська затока; стрілками позначені встановлені рибальські сітки, у центрі червоного кола — човен з якого браконьєри вибирають чи встановлюють сітку
Рис. 4. Позначками вказані встановлені рибальські сітки та ятері біля ділянки Тендри між маяком „Австрійський знак“ та мисом Білі Кучугури, а також власне на мисі Білі Кучугури 
Рис. 5. Акваторія Ягорлицької затоки біля острова Довгий. Стрілочками вказані встановлені ятері
Рис. 6. Акваторія Ягорлицької затоки біля островів Довгий та Круглий; позначками вказані встановлені ятері
Рис. 7. Акваторія Ягорлицької затоки біля с. Покровка; стрілочками вказані встановлені ятері
Рис. 8. Акваторія Ягорлицької затоки біля с. Покровка; позначками вказані встановлені зв’язки ятерів
Рис. 9. Розміщення рибальських снастей в акваторіях Чорноморського біосферного заповідника
